| Voik | Дата: Четверг, 08.04.2010, 08:31 | Сообщение # 1 |
|
Рядовой
Группа: Участники
Сообщений: 13
Репутация: 0
Статус: Offline
| Етнічна злочинність в Україні
Юристи-теоретики досі дискутують на тему, чи етично вводити в кримінально-процесуальний ужиток поняття «етнічна злочинність». Чи можна ставити тавро злочинця на окремо взяту національність.
Оперативники в цьому питанні більш практичні. Організовані за національною ознакою угрупування згуртовані, агресивні і, отже, більш небезпечні, ніж «інтернаціональні» банди. За останні роки в Україні, як свідчить статистика, маємо стійке зростання етнічних злочинних угрупувань. Найчастіше клієнтами органів МВС і прокуратури стають представники чеченських, циганських, грузинських, азербайджанських, вірменських, в’єтнамських, китайських, нігерійських, татарських злочинних угруповань.
Особливість мігрантів в тому, що вони психологічно дуже легко переходять від законних форм діяльності до незаконних.
Етнічні угруповання найчастіше закриті, члени тісно пов’язані не тільки загальної групової мораллю, а часто й родинними узами. Етнічні угруповання формуються, як правило, за клановими, родовими, національними ознаками. МВС наголошує, що боротися з такими бандами дуже складно. Потрібно знати їх звичаї, культуру, мову. У їхньому середовищі повинна бути агентура.
Варто додати, що останнім часом Україна все частіше використовується наркоділками, як транзитна територія для переміщення «наркоти» у країни Західної Європи. Видобута СБУ інформація свідчить, що займаються торгівлею наркотиків етнічні злочинні угруповання із Африки, Південно-Східної Азії, низки азіатських країн СНД.
Одними з найбільш закритих і потужних національних злочинних угруповань є китайська та в`етнамська. Їх діяльність пов’язана з контрабандою, нелегальною імміграцією, організацією підпільних виробництв контрафактної продукції. Всередині кожної діаспори є злочинна частина, яка займається рекетом, здирництвом, іншими злочинами. Постраждалі ж земляки на «своїх» не заявляють.
Мабуть, найбільш поширеними і добре вивченими в Україні є злочинні угрупування чеченців і циган. Кожний з етносів має свій сегмент «кримінального ринку» і зберігає яскраво виражені етнічні характеристики.
Чеченські угруповання, як правило, займаються здирництвом, шахрайством з фінансовими ресурсами, угонами автомобілів, викраденням людей з метою отримання викупу, крадіжками, вбивствами на замовлення. Особливістю чеченських угруповань є сімейність. Чеченці визначаються жорсткою дисципліною, беззаперечним підпорядкуванням старшому клану. Старшого вибирають самі, не обов’язково старшого за віком – як правило, самого зухвалого, розумного, далекоглядного. Частіше за все, людини, що вже побував у структурах інших кримінальних угруповань і має «бойове хрещення».
Саме чеченці, відрізняються крайньою жорстокістю. Разом з тим, чеченці намагаються спочатку не привертати до себе особливої уваги правоохоронних органів і місцевих злочинних лідерів, прагнуть влаштувати якомога більше своїх людей в легальні структури, зав’язати необхідні зв’язки, запровадити агентуру в правоохоронні органи.
Крім цього, співпраця з афганськими талібами дала чеченцям можливість заявити про себе в міжнародному наркобізнесі.
Проблема циганської злочинності також є досить актуальною для країни. Основу діяльності циганських злочинних угрупувань, про що свідчать оперативні розробки та кримінальні справи, складають шахрайство, крадіжки і злочини, пов’язані з незаконним обігом наркотиків.
Циганам, відверто кажучи, і не потрібно створювати угруповання. Такий кримінальний осередок функціонує у них постійно. Не дарма ж за ними закріпилось міжнародне прізвисько «конокрадів». У циган є стовідсоткова кругова порука. Кланові зв’язки у них розвинені настільки, що неможливо навіть і уявити собі, щоб один з них міг допомогти слідству відносно іншого. Крім того, злочинному промислу навчають циган з дитинства.
Займаються цигани різними злочинами. Наприклад, здійснюють крадіжки та грабежі на квартирах у присутності господарів. Типовий спосіб проникнення в квартиру полягає в тому, що, спекулюючи на людських почуттях, циганка з малолітніми дітьми ходить по квартирах і просить пустити переповити немовля або дати води, каже, що біженка. Потрапивши в квартиру, діти швидко проникають в кімнати, поки дитину сповивають на кухні у присутності господині, хапають все, що під руку потрапить. Якщо господарі літні і немічні, цигани взагалі можуть увірватися силою, відкрито пограбувати.
Займаються цигани і так званої «ломкою» – одним з найпоширеніших видів шахрайства. Для цього шахрайка пристойно одягається, часом видаючи себе за іноземку. Просить розміняти велику суму грошей, здійснити обмін валюти за вигідним курсом. Перерахувавши декілька раз гроші, циганка відмовляється здійснювати обмін і повертає суму. Жертва не відразу виявляє брак кількох купюр.
Проте основною статтею доходів циганських угрупувань залишається наркобізнес. З’являються цілі циганські родини, які промишляють цим. Чоловікам таких циганських кланів-сімей практично завжди вдається уникнути відповідальності, оскільки безпосередньо самою справою займаються в основному жінки, і, саме вони потрапляють до рук міліції. Подібне у циган було завжди і є нормою. Складність полягає і в тому, що в сучасну наркоторгівлю залучені жінки та малолітні діти. При цьому жінка, як правило, мати 5-10 дітей.
Важкими наркотиками (героїн, кокаїн), займаються нігерійці. Спочатку це були студенти, які одружувались на українках і отримували посвідку на проживання (за часів Радянського Союзу це був єдиний спосіб іммігрувати в Росію чи Україну). Після розвалу Радянського Союзу мігранти з Африки хлинули до нас широким потоком. Саме нігерійці винайшли метод перевезення наркотиків в шлунках людей, в герметично запакованих контейнерах.
Сьогодні спецслужби України разом з компетентними органами намагаються знайти способи «нейтралізації» етнічних злочинних угрупувань.
У нас часто біженець має більше пільг, ніж пересічний громадянин. А все це і провокує відверте втручання чужинців в життя українського суспільства, в тому числі сприяє появі кримінальних структур, діяльність яких аж ніяк не обмежена рамками їхніх етнічних громад.
Павло Краснов, спеціально для «України Кримінальної»
http://sna.in.ua/?p=1919
|
| |
| |
